Часто на заходах та під час найрізноманітніших зустрічей нам ставлять одне й те саме запитання — як війна вплинула на інвестиції в технологічний і реальний сектори України? І щоразу ми відчуваємо невелике збентеження, тому що просто не пам'ятаємо час без війни.

Дев'ять років назад у 2014 після початку конфлікту сім перших членів тоді ще майбутньої асоціації зібралися разом для обговорення подальших кроків. Як згадують учасники зустрічі, питання стояло руба: їхати чи залишатися. І після гарячих дискусій рішення було ухвалено — залишатися. І не просто сидіти склавши руки, а вкладати сюди гроші, розвивати портфельні компанії та всіма силами займатися промоцією України в інвестиційному середовищі.

14 листопада результати зустрічі набули форми. Так було засновано Українську асоціацію венчурного та приватного капіталу, де ми поставили собі за мету консолідувати розрізнені сили вітчизняних інвесторів з одного боку і залучити іноземних — з іншого. Досягти другого пункту планувалося шляхом популяризації співінвестування, чим ми продовжуємо займатися донині.

Сьогодні про інвестиції та українські стартапи чули всі. Про них пишуть у новинах, про них говорять на конференціях і самітах. Дев'ять років тому все було дещо інакше. Венчур нагадував спробу посадити дерево в пустелі. Спостерігався дефіцит фондів, яких ви могли порахувати на пальцях. Але були й хороші новини: криза очистила поле від слабких і невпевнених гравців. Зараз в Україні налічується понад п'ять десятків фондів, і всі вони знають, що роблять.

Наша скромна асоціація починала з дюжини членів. Сьогодні їх уже 50, дев'ять з яких приєдналися цього року, у розпал кризи. Крім того, під управлінням членів UVCA перебуває десь $5 млрд. Вагомі цифри, про які тоді ми могли тільки мріяти.

Чи стало за всі ці роки краще? Наша відповідь — так. По-перше, з'явилася абсолютно нова плеяда талановитих менеджерів, інвестиційних фондів, інкубаторів, акселераторів і, що важливо, молодих підприємців, які вміють створювати міжнародно визнані продукти. Через довгі роки в Україні з'явилася та сама екосистема, здатна підтримувати розвиток інновацій і талантів.

По-друге, не відстає і суха статистика. За нашими даними з 2014 року було укладено понад 2000 угод з українськими компаніями. Процес не зупинявся ні на один місяць, а лише зростав. Як результат за дев'ять років українські продукти залучили $3,7 млрд.

Ще один приклад. Тільки з початку 2022 року і до першого кварталу 2023 ми зафіксували 199 угод на $881 млн (насправді сума більша, оскільки багато угод не розголошують суму інвестицій). За п'ять останніх років сумарна оцінка українських стартапів зросла на 703%. Ба більше, за тогорічними результатами Україна посіла 6 місце в Центрально-Східній Європі за обсягом венчурного фінансування. Непогані результати.

Усього цього вдалося досягти завдяки спільним зусиллям, де асоціація також доклала руку. Наразі Україна переживає чергове випробування, і в нас немає сумнівів, що рано чи пізно воно завершиться. А раз так, давайте насамкінець трохи поміркуємо про майбутнє.

Для початку хочемо звернути увагу на приватний капітал, який у найближчому майбутньому відіграватиме дедалі більшу роль (якщо не ключову) у відновленні України.

Друга хороша новина полягає в тому, що венчурний капітал упродовж усіх останніх дев'яти років продовжує приймати й розділяти ризики. Інвесторів насамперед цікавить якість угод, а вже потім геополітика. Ви будете здивовані почути, що Україна володіє пристойним кредитом довіри завдяки численним успішним кейсам співінвестування. За нашими даними зараз у таких угодах взяли участь 300 іноземних фондів.

І наостанок ми очікуємо дорослішання ринку. Наприклад, заснування все більшої кількості саме продуктових компаній, а не аутсорсингу. Окрім цього ми сподіваємося, що бум вітчизняного defense tech, який зараз спостерігається, не згасне, а дасть народження повноцінної індустрії.

Головним ризиком, на нашу думку, залишається війна та її непередбачуваність. Водночас поточна ситуація сприяє розвитку нових можливостей, а також посилює інтенсивність уже наявних процесів.

Резюмуючи, складні часи народжують сильні команди та стимулюють інновації. На відміну від багатьох інших, для нас технології — це не лише питання грошей чи престижу, а й питання виживання.

Андрій Колодюк, голова Наглядової ради UVCA спільно з Дмитром Кузьменком, CEO Асоціації