11 жовтня в Києві Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA) разом з міжнародною НГО World Smart Cities Forum (WSCF) та південнокорейською делегацією провели захід “Twin Cities Workshop” для обговорення питань відбудови зруйнованих населених пунктів, побудови в Україні сучасних розумних міст та розробки стратегії їх розвитку. Розказуємо ключові висновки.

Що таке Twin Cities?

Ця ініціатива охоплює понад два десятки учасників у всьому світі, які обмінюються знаннями, досвідом та експертизою, з метою побудови розумних міст. В Україні наразі пілотними представниками є Київ та Львів.

Важливо зазначити, що колаборація між містами спрямована для розв'язання в першу чергу власних проблем. Кожне розумне місто — унікальне, та має вирішувати локальні виклики, тому мова не йде про стовідсоткове копіювання досвіду сусідів. Проте, об’єднавшись міста здатні запозичувати та ділитися між собою досвідом та конкретними технологіями, які підходять саме їм. Сподіватися тільки на власні сили як мінімум нераціонально.

З усім тим усі розумні міста базуються на однакових принципах, а саме підвищення добробуту мешканців, розвиток технологій, цифровізація, сталий розвиток та збереження природи.

Розумні міста на практиці

В рамках ініціативи Twin Cities побудова розумного міста складається з трьох великих частин: створення Генерального плану, Технологічної пісочниці та залучення інвестицій. Це концепт.

На практиці для побудови розумного міста потрібні компанії та стартапи з конкретними проєктами, які впроваджуються місцевою владою. Twin Cities вимагає колаборації саме між муніципалітетами, а не центральними урядами.

Ніхто не знає больові точки міста краще за його мешканців та місцевої влади. Після погодження переліку завдань, створюються окремі міські проєкти та залучаються виконавці.

Цікаво, що зазначені проєкти виконуються задля подальшої комерціалізації. Кожна впроваджені інновація чи технологія не обов’язково має бути pro bono чи благодійністю. Компанії-виконавці мають фінансовий зиск, що значно стимулює їх до створення технологій для розумних міст.

Як приклад учасники зустрічі навели спеціальні панелі, вбудовані в асфальт. Коли на панель наступають генерується енергія, яка зберігається і може бути використана або продана деінде. Тобто генерування енергії за допомогою звичайних пішоходів.

Крім того, спікери зазначили, що подібні проєкти мають давати результатам максимум за 2-3 роки. Слід уникати довгострокових планів.

Вигоди

Сьогодні міста по всьому світу мають низку викликів, а саме втрата людей, бізнесу та податків. Ініціатива Twin Cities може сприяти розв'язанню цих проблем. Розумні міста мають затверджені метрики ефективності. Серед них енергоефективність, зменшення викидів вуглекислого газу, створення нових робочих місць, а також залучення та добробут громади.

Для мешканців розумних міст вони пропонують покращення якості життя; безпеку та захищеність; зменшення впливу на навколишнє середовище; зручність та можливості працевлаштування.

Для бізнесу розумні міста забезпечують економічне зростання; ефективні операції; інноваційний центр; доступ до талантів та інсайти на основі даних.

Для державних органів розумні міста покращують управління; економлять кошти; допомагають приймати рішення на основі даних; покращують інфраструктуру та сприяють залученню громадськості.

Також розумні міста сприяють збереженню навколишнього середовища, зменшенню забруднення та підвищення енергоефективності.

І наостанок — збільшення кількості туристів.

Виклики для України

Сьогодні для України на першому місці знаходиться фізична відбудова. Однак важливо також залучати інновації, а не тільки гроші. Південна Корея мала схожі проблеми через війну і входила в десятку найбідніших країн світу. Проте сьогодні все навпаки. Тому хто і розуміє українське становище, то це південнокорейська спільнота.

В цілому Південна Корея має інтерес і бажання допомагати Україні з побудовою сучасних розумних міст. Проте існують певні побоювання. Серед них фактор активної війни та пов’язані з цим обмеження з боку південнокорейської влади. Також місцевий бізнес та інвестори не мають чіткого протоколу або плану дій: як саме вийти на ринок України. Потрібно розробити процедуру з покроковою інструкцією.

Своєю чергою Українська асоціація венчурного та приватного капіталу пропонує міжнародним партнерам та інвесторам єдину і зрозумілу точку входу. Зі слів Голови Наглядової ради UVCA та засновника AVentures Capital Андрія Колодюка, найкращий спосіб інвестувати це інвестувати разом. Україна на противагу багатьом іншим країнам дозволяє впроваджувати рішення в реальному середовищі, а не лабораторіях.

Також учасники заходу звертали увагу на потребу залучати саме приватний капітал, оскільки він швидший, гнучкіший і кращий загалом.

Подяка учасникам

Дякуємо організаторам заходу, спікерам, учасникам та всім, хто долучився до нас в iHUB.

• Джейвон Пітер Чан. Президент World Smart Cities Forum (WSCF);

• Дмитро Кузьменко. CEO Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA);

• Мінхо Кім. CEO Asian Square;

• Анатолій Вовнюк. Заступник CIO міста Києва;

• Денис Назаренко. Заступник керівника групи технічного обслуговування волоконно-оптичної мережі “КиївТелеСервіс”.

• Андрій Ніколаєнко. Депутат Верховної ради України;

• Янг Сап Чжу. Заслужений професор Сеульського національного університету, колишній міністр МСС;

• Михайло Артюхов. CEO Mission on Earth (Ukraine);

• Пол Каллі-Ґровер. Радник WSCF у Великобританії;

• Алан Бойд. Голова Metaventures, радник WSCF у Великобританії;

• Бьонг-Му Чой. Колишній керуючий директор Oracle у Південній Кореї;

• Даніель Пак. Радник Asian Square, колишній професор Мічиганського університету (США);

• Мануель Рокамора. Старший радник Carbonless Asia, радник WSCF у Саудівській Аравії;

• Назар Подольчак. CEO Tech StartUp School, професор Національного університету “Львівська політехніка”;

• Андрій Колодюк. Голова Наглядової ради UVCA, засновник та керуючий партнер AVentures Capital.